«Улюблені, намагаючись написати вам про спільне спасіння, я вважав за необхідне написати заклик боротися за віру, яка була дана святим раз і назавжди. Бо деякі з вас закралися люди, що їх суд давно написаний. Безбожні ті, хто звертає благодать нашого Бога на розпусту і зрікається єдиного Господа, Господа нашого Ісуса Христа. (Юди 1:3).
Навіть тоді Юда попереджає про зростання злочестивості серед святих.
Я не пишаюся своїми творами, але я мушу їх писати. Кілька думок я черпаю з листування брата.
Політика – це завжди зло скрізь, завжди зрада, завжди безбожність. Завжди брудний. Так само, як і весь цей світ брудний і огидний. Правда і справедливість вимирають тут, на землі, рідко вживана думка: «Правда там». Точка. Тут ніколи не буде справедливості чи доброго світу. Люди в основному дурні і дурні, як гарбузи. Найпотворнішу езотерику вони роблять релігією, мета – зробити людей дурними. Вони повинні вірити в усе, але не повинні знати всієї правди про Бога. Вони вбирають свої ідеології в красиву мантію, вони конденсують розрізане на деталі Писання в релігії, чіпляючись за виділене слово, розділяючи таким чином Христа. Звичайно, в Біблії це виражено по-різному, «вовки в овечій шкурі». Принаймні в нашій країні, а тим більше на захід від нас, так званий лібералізм, тобто: «ті, хто перетворює благодать нашого Бога на розпусту і зрікається єдиного Господа, Господа нашого Ісуса Христа». Цьому вже нічого не вдієш. Середньостатистична людина сьогодні настільки дурна, що я не можу вам сказати. Не тому, що я розумніший, а тому, що я бачу те, чого багато хто не бачить. Світ нестримно мчить до своєї загибелі, така його доля, ось що написано в книгах. Якщо ви не вірите в це, пошукайте це в Біблії. З цим нічого не поробиш, і нічого не треба з цим робити, тому що на те воля Божа. У всякому разі, він дуже правий. Вона має бути знищена. Стільки дурості нікуди не подінеш. Вона повинна згоріти. Сум в тому, що тут стільки прекрасних речей, мені їх шкода, шкода їх. Але очевидно, що вдома ви навіть нічого не пам'ятаєте, що тут було. Колись я дійсно думала, що це пекло, але Бог мене попереджав, Він сказав, що в пеклі немає любові. З цього я відразу зрозумів, що це не пекло, тому помилявся. Тому що тут ще є любов. Але цього недостатньо, не вистачить ні на що, крім того, щоб врятуватися ще кільком людям. Деякі праведні люди. У всякому разі, я сказала це тільки для того, щоб ми не сумували, не боялися, не сумували, все йде своїм шляхом, як треба. Я думаю, що з нами, а може і через покоління-два після нас, осмислене життя на цій планеті повністю припиниться. В Угорщині вже дуже мало нормальних і по-справжньому розумних людей, але наступні покоління практично повністю їх не вистачає. Тому, врешті-решт, я не думаю, що варто взагалі перейматися речами світу, адже «все даремно». Нам важко, але так воно і є, ми повинні відпустити цю річ. Можливо, має сенс одне: якщо ви знайдете когось, хто сприйнятливий, допоможіть йому. Але тільки в тому випадку, якщо вона сприйнятлива. Якщо ні, то краще промовчати. Але для того, щоб правда відкрилася, як на небі сяє ранкова зоря, так і Бог повинен світити в серці, ми з вами повинні слухати голос Божий, слідувати за Христом у Божій благодаті якомога довше.
"Не любіть ні світу, ні того, що в світі. Якщо людина любить світ, вона не має любові Отця. Бо все, що є на світі, – пожадливість тіла, і пожадливість очей, і гордість життя – не від Отця, а від світу. Світ минеться, і його бажання теж, але хто виконує волю Божу, той перебуватиме навіки». (1 Івана 2:15-16).
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Чему поклоняешься? - Сергей Сгибнев Стиль изложения и манера письма, безусловно, покажутся непривычными и, возможно, не вдруг постигается смысл написанного. Но наберитесь терпения. И как после восхождения на высокую гору, открываются неописуемые красоты горной страны, так и по прочтении Послания, дошедшего до нас из глубины веков, откроются нам невыразимые высоты и глубины мудрости. То самой Мудрости, что "была при Нем художницею, и была радостью всякий день, веселясь пред лицем Его во все время" (Прит.8:30).
А по окончании прочтения, обратите внимание на дату написания....
И задумайтесь...
С Богом!!!
Поэзия : Художник Смысла и Любви... - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan)
Разве Может быть Построен Дом Без Плана и Фундамента?
Разве Могут быть Стихи Без Чувства?…
…Слово Без Мысли?…
…Картина без Художника?...
…Мироздание без Смысла?
…Вселенная без Цели?
Без Духовной Основы, Каркаса и Замысла, Нет Ничего Кроме Суеты…, да и Сама Суета Подчинена Плану, который не Познается Нами лишь только из-за его слишком огромного Распределения во Времени и Пространстве…
…Порядок и План, Ведет к Единству и Гармонии…
…Суета, Ведет к Разобщению и Хаосу…
…Но Гармония Проявляет Свой Вектор Развития и Порядок Именно на Фоне Хаоса, который лишь Временно Разравнивает Мировой Холст Перед Тем, как Создатель Начинает Творить на Этом Холсте…, что он Творит, Целиком Заключено в его Замысле… Мы Не Знаем, что на Холсте Может Появиться в Следующую Минуту, но Мы Можем Верить, что Это Будет НЕЧТО Более Прекрасное, чем то, что Им уже Было Запечатлено Ранее…, ибо Опыт, Качество и Профессионализм Художника, стремящегося к Красоте и Гармонии Постоянно Возрастает и Предоставляет Ему Все Более Широкий Диапазон Цветов и Красок, Оттенков и Кистей…
…Каждый Истинный Художник РАСТЕТ и ПРОРАСТАЕТ в Каждой из Своих Картин, ибо в них Он Запечатлевает Образ Истины и Любви…
…Образ, который Был Им Познан и Проявлен (таким Образом) для Обозрения Другими… (так Художник Делится с Окружающим Его Миром Всем Тем Лучшим, что Приобрел и Осознал в Муках Творчества и Чувства)
…Господь Бог, также Художник, но Его Холстом является Не Бумага и Не Материя (подверженные Тлену и Старению), а Бесконечность, в которой Он Творит Свою Картину Бытия и Жизни, Именно Так, Как Он Ее Себе Представляет на Своем Текущем Уровне Развития и Личной Эволюции Сознания…
…Мы лишь Мельчайшие из Деталей-Элементов Данного Полотна…
