Опять приходится говорить о наболевшем, ибо уже, что называется, достали. Ну почему люди лезут со своими суждениями и критикой туда, в чём они не разбираются? Я же, например, не лезу к математикам или физикам со своей критикой, потому что вполне отдаю себе отчет в том, что ни в математике ни в физике я не понимаю.
Но зато каждый себя мнит поэтом или поэтическим критиком, на худой конец. Я понимаю, когда бурлит кровь в жилах и хочется написать стихотворение. И люди пишут, и слава Богу, хотя так появляется графомания. Никто запретить этого не может, да и не нужно. Но когда человек с ученым видом начинает критиковать поэзию и выдвигать ей такие нелепые требования, что буквально волосы на голове дыбом встают, несмотря на то, что их давно уже там нет, то это не лезет ни в какие рамки.
Уважаемые, поймите, наконец,что в поэзии можно всё - переступать через всевозможные правила, быть абсурдным и несуразным. Единственный критерий в том, что поэзия должна быть... поэзией. Извините за тавтологию.
Не всякие несуразицы есть поэзия и не всякий абсурд есть поэзия. Но в поэзии есть и абсурд и преодоление всех законов и несуразности. Поэтому, собираясь критиковать поэтов,
потрудитесь выяснить для себя что это такое вообще - поэзия и с чём ее едят. Но не думайте, что это просто рифмованные строчки, организованные ритмически.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
