Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дуже приємно зустрітися ще з одним гарним українським автором на цьому сайті. Хочеться щоб ви продовжували ділитися своєю щирою поезією з нами і надалі.
Статья в газету : Как покаялась моя шестилетняя внучка. - Татьяна Алябьева Как важно приводить детей к Господу. Пока они маленькие приводить их за руку. Потом, когда они вырастут и окружающий мир обольстит их, за руки их не приведешь.Скольких бед и грехов можно избежать в жизни,если с раннего детства, с юнности познать Господа. У меня не было такой возможности. Родители были неверующие, в школе внушали, что Бога нет.Слава Богу, что Он обличил меня во грехах и подарил покаяние.До сих пор сын и младшая дочь не живут по воле Божьей. Я не приводила их за руку к Господу в детстве.Я рада, что могу это делать сейчас для внуков. И кто знает, не обратятся ли и дети?
