Тахрир... как символ свободы
Инок59
На площади Тахрир опять волнения,
Восстал свободы алчущий народ.
Не терпит рабства он и унижения,
И от того я верю без сомнения,
Правителя достойного найдёт.
А ведь хватило массам малой искры,
Когда марионетка чуя власть,
Чужие приказания и мысли,
Ради амбиций иль простой корысти,
Делать законом жизни принялась.
Как сердце ноет милая Россия,
Когда смотрю на *загнанный* народ.
Как оседлал нас *избранный* мессия,
Под лозунгом * ну Вы же все просили*,
Ползучей диктатурой к власти прёт.
Мы раньше всё на Африку кивали,
Мол, там необразованный сброд.
Но за правленье хунты мы в финале,
И от *банановых* республик поотстали,
И от *паденья* оторопь берёт.
Что ещё надо нам до осознания?
Враг внутренний мешает нам дышать.
Нам злобу бы сменить на покаяние,
Но по суду воздать всем за *деяния*.
Чтоб *популизм* на совесть не сменять.
У нас извечно, *то понос, то золотуха*,
Но тяжесть *бремени* ложится на народ.
А *избранным* все стоны наши глухи,
Последнее отымут у старухи,
Когда ж ворам дадим мы укорот???
Когда себя почувствуем народом,
Чтобы не гнуться перед пришлым *мудрецом*,
Доколе доверять будем *уродам*,
Что узурпировали совесть и СВОБОДУ,
Мы ГРАЖДАНЕ или рабы, в конце концов???
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : В поисках Подобия - А . Горнист На одном из домашних общений мне по случайному выбору выпало прочитать вслух 21-й Псалом. По пути идя домой, во мне стали рождаться первые строфы, и я очень стал торопиться, чтобы не забыть их, но поскорее записать. К утру стихотворение было готово.
Благодарю моего ГОСПОДА.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
