Я любов принесу додому,
І тепер її буду мати,
Ту любов, що знімає втому
Буду з радістю роздавати!
Бо вона так усім потрібна
Ця безмежна любов Христова,
Терпелива, спокійна, вірна,
Як матусина колискова!
Ця любов збереже від смерті,
Бо вона оживляє душу,
Відкривайте для неї серце,
І виходьте з глибин на сушу!
Під могутню Господню руку,
Вічну мудрість і милість Хрестову,
Бо Ісус взяв на Себе муки,
Щоб ти з Богом зустрівся знову!
Слава Богу, за цю можливість,
Не вагайся,- прийми спасіння,
Присягнися Хресту на вірність,
Це – найкраще благословіння!
Комментарий автора: Присвячується моїй подрузі Антонюк Руслані, оскільки саме після того, як я побувала у неї у гостях, по дорозі додому, склався такий вірш.
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 9462 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Заброшенная дверь - Марта Дитятева есть такая картина,она извесная, жаль сегодня не нашла её в инете.Я смотрела на неё когда то, и думала:" Интересно к кому это пришел Иисус, а Его не пускают, Он стучит и ждёт?",И вообще там нарисованы были такие заросли из репейника,странно , что к такому человеку пришел Сам Иисус.А когда я первый раз попала на собрание, то услышала проповедь про \\\"Се стою и стучу\\\",и как же я удивилась,что это дверь к сердцу каждого.В тот вечер я открыла Ему своё сердце и никога об этом не жалела.
