Чом до Бога ти говориш коли страшно,
Чом звертаєшся коли лиш біда,
Чом вклоняєшся благаєш допомоги,
Забуваєш про усі земні діла?
І чого ти Бога в усьому звинувачуєш,
І питаєш ,в чім я согрішив?
Забуваєш всі гріхи й їх значення,
І людей яким ти насолив.
Ти зі спокоєм говориш про гріхи буденні
І що кожен так грішить
Не благаючи Бога про прощення
Виправдання ти шукаєш кожну мить.
Може просто схаменешся друже
Встань навколішки і просто помовчи!
Як що Бога в серці маєш,
Бог спасе від всякої біди.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Вещатель будущего. - Вячеслав Радион Реальный случай,произошедший в моей жизни.В 90-ые годы,живя в Донбассе,пришлось видеть и слышать,как из-за нищенских условий жизни людям приходилось употреблять в пищу псину,конечно,искусно и очень вкусно приготовленную,а также были раскрыты прессой случаи продажи шашлыков из псины и человечины и мне пришли на память слова нашего директора школы о "шариках".Извините за эту "горькую правду".
