Він сидить на смереці у розлогому гнізді, яке нагадує великого капелюха. Чекає, а до нього йдуть знедолені, ображені, безнадійно хворі, ті, котрі були у безвиході.
На цю місію – рятувати людей – благословив Лелеку Добре Серце Сам Всевишній.
З вирію повертався сам, був у розпачі: його лелька загинула, він теж відчував близький кінець.
Якась невидима сила підняла його вгору. Коли голова і крила торкнулися променисто-голубої брами, вона відчинилася, і Лелеку засліпило яскраве золотаве світло, а згори пролунав голос:
- Творіння моє, не журися, що став безсилим, ти ще послужиш людям. Я благословляю тебе лікувати хворих, зцілювати їх, допомагати нещасним, наставляти на добру дорогу тих, хто загубив себе і звернув зі своєї життєвої стежини. Ти будеш Моїм посланцем на Землі і робитимеш усе, щоб світ ставав кращим. Обнімай людей своїми крильми. Облагороджуй їх.
Лелека покірно схилив голову і смиренно склав крила. З тих пір він ревно виконує повеління Творця.
Тетяна Полубко,
Чернівці, Україна
Писати й малювати - навіть не знаю, що люблю більше.
Прочитано 11883 раза. Голосов 8. Средняя оценка: 4,25
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Диалоги у колодца - Людмила Солма *) Примечание в пояснение:
фотоиллюстрацией для этого шаблонного "коллажа-рамочки" взята картина из Интернета:
alekseenko "Старый колодец" картина художника Федора Алексеенко
http://afisha.yuga.ru/afisha/event/?date=1171746000&id=3453
для справки:
Ф.Алексеенко родился в станице Павловской в 1952 году. Окончил Краснодарское художественное училище в 1972 году у преподавателя Самгинова Е.И., и художественно-графический факультет при КГУ. С 1979 года преподает на художественном отделении школы искусств. С 1991 года член Союза художников России. Работает в жанре пейзажа. Пишет гуашью и темперой. Любимые мотивы - окрестности Павловской. Проживает в ст. Павловской.
